З грудня цього року найшвидші словацькі поїзди більше не зупинятимуться в одному з найбільших міст Вагської долини. Міністерство транспорту підтвердило: Tatran проїжджатиме Поважську Бистрицю без зупинки.
Міністерство транспорту Словаччини хоче скоротити час між Братиславою та Кошице на 26 хвилин — до приблизно 5 годин. Для цього дальні поїзди робитимуть менше зупинок. Як пояснює прес-секретарка Петра Полачікова, у сучасній Європі швидкі поїзди зупиняються лише на великих станціях, інакше вони не можуть їхати максимальною швидкістю 160 км/год.
До речі, це вже не перше пришвидшення: з серпня 2025 року, після будівництва роз'їзду Гановце на ділянці Попрад–Видрнік, поїзд Kriváň скоротив час у дорозі до Братислави на 28 хвилин, а до Кошице — на 23 хвилини. Скорочення зупинок — наступний логічний крок.
ZSSK каже, що місто не відріжуть від залізниці. Натомість пасажирам пропонують:
Щогодинні звичайні rýchliky до Жиліни (ті самі, що раніше через ремонт вузла Жиліна закінчувались у Пухові, тепер знову їдуть до Жиліни).
У Жиліні пересадка на дальні поїзди в обидва боки. Запевняють, що пересадки узгоджені так, щоб пасажири майже не втрачали часу у напрямку на захід.
Пряме сполучення з Прагою відновлять після ремонту колії.
Також ZSSK обіцяє випустити на маршрут нові електрички KISS — має стати комфортніше.
Жителі Поважської Бистриці не згодні. Петиційний комітет вимагає залишити зупинку Tatran на станції. За перший день зібрали близько 2000 підписів.
Ініціатор Петер Ленгель каже: місто — транспортний вузол, і без експресів тисячі людей втратять швидке сполучення з Братиславою та Кошице. За його підрахунками, кожна поїздка подовжиться приблизно на годину. Якщо залізниця стане незручнішою, люди пересядуть на автівки — а це суперечить меті розвитку екологічного транспорту.
До речі, без прямого Tatran час до Братислави, за словами Ленгеля, відкотиться до рівня приблизно 25-річної давності — попри всі вкладення в інфраструктуру.
Окрім Поважської Бистриці, обговорюють скасування зупинки в Пухові — але офіційних рішень поки немає.
