Багато хто з нас помічав дивну закономірність: під час прогулянки лісом одна людина може принести на собі десятки кліщів, а іншу вони наче ігнорують. Довгий час це вважали міфом або випадковістю, проте серія нових наукових експериментів довела — у цих небезпечних паразитів дійсно є свої вподобання у виборі жертви.
Хто у зоні найбільшого ризику
Група дослідників провела лабораторні тести, під час яких кліщів розміщували в середовищі з доступом до зразків різних груп крові. Результати виявилися доволі однозначними.
Найбільш привабливою виявилася друга група крові (А). Саме її обрали близько 36% піддослідних кліщів. На другому місці з невеликим відривом опинилася перша група (0) — вона зацікавила 32% особин.
Статистика вподобань виглядає так:
Група А (II): 36% (найвища привабливість).
Група 0 (I): 32%.
Група AB (IV): 17%.
Група B (III): 15% (найменша привабливість).
Як кліщ відчуває жертву
Попри те, що група крові відіграє важливу роль, кліщ виявляє людину задовго до безпосереднього контакту, орієнтуючись на складний комплекс дистанційних сигналів. Першочерговим маркером живої істоти для нього є вуглекислий газ, який ми видихаємо. Спеціальний орган на передніх лапах паразита здатен вловлювати концентрацію CO2 на великій відстані. Наблизившись, кліщ починає реагувати на інфрачервоне випромінювання нашого тіла та мікроні вібрації ґрунту, що виникають під час ходьби.
Остаточне рішення про атаку паразит приймає на основі індивідуального аромату людини. Цей унікальний запах формується завдяки специфічному складу поту, особливостям мікробіому шкіри та навіть щоденному раціону, що в сукупності створює хімічний сигнал, здатний як привабити, так і відштовхнути шкідника. Таким чином, процес пошуку господаря є поетапною біологічною взаємодією, де термічні та хімічні чинники спрацьовують значно раніше, ніж відбудеться сам укус.
Експерти застерігають: результати лабораторних досліджень не є гарантією безпеки. У дикій природі кліщ — це передусім мисливець-опортуніст. Якщо ви проходите повз кущ, де причаївся паразит, він з високою ймовірністю спробує закріпитися на вас, незалежно від вашої групи крові.
Особливо небезпечним є те, що кліщі є переносниками кліщового енцефаліту та хвороби Лайма. Тому, незалежно від вашої генетичної привабливості для них, використання спеціальних засобів-репелентів, закритий одяг та регулярні огляди після прогулянок залишаються єдиними надійними способами захисту.
