В Чехії відкрили конверт із останніми словами Т. Г. Масарика: першого президента Чехословаччини

У п’ятницю, 19 вересня 2025 року, в Ланах урочисто відкрили таємничий конверт із посланням Томаша Гарріга Масарика. Він був філософом, професором, політиком, а в 1918 році став першим президентом нової держави, створеної після розпаду Австро-Угорської імперії. Цей документ пролежав у сховищах десятиліттями та був запечатаний із позначкою «Відкрити лише у 2025 році».

Конверт зберігався серед речей його сина Яна Масарика і у 2005 році потрапив до Національного архіву Чехії. Сьогодні його вперше відкрили в присутності президента Петра Павела та правнука Масарика Томаша.

Лист обсягом п’ять сторінок виявився написаним переважно англійською мовою — саме такою Масарик користувався після важкого інсульту. Експерти вважають, що він міг бути створений ще у 1934 році, коли стан здоров’я президента різко погіршився, а не у 1937-му, як вважалося раніше.

Цитати з листа, які вже стали відомі:

«Я хворий, серйозно хворий, це кінець, але я не боюся», – зазначив Масарик. Він також торкнувся теми смерті й зізнався, що хоче мати просту могилу.

«Ви будете продовжувати працю. Ви знаєте як, але мусите бути обережні. Та ви знаєте, як поводитися. І мені нема потреби говорити вам більше. Я нездатний, справді цілком нездатний», – йдеться у документі.

У листі він також торкнувся тодішніх національних меншин – зокрема німців. Уже в той час ситуація із судетськими німцями була напруженою.

«Дайте їм те, на що вони заслуговують, але не більше», – зазначив він.

Також у своєму листі Томаш Гарріг Масарик назвав Андрея Глінку «hlupák» («дурень»). Перший президент був палким прихильником єдності чехів і словаків у спільній державі. Глінка ж виступав за автономію Словаччини, що суперечило масариковій концепції сильної Чехословаччини.

Президент Петр Павел, коментуючи подію, нагадав одну з улюблених цитат Томаша Масарика: «Патріотизм — це любов до власного народу, а не ненависть до інших». Він підкреслив, що Масарик є символом державності, заснованої на демократичних принципах, і що його думки залишаються актуальними навіть сьогодні — особливо напередодні парламентських виборів у жовтні 2025 року.

Історик Якуб Ракосник з Карлового університету вважає, що навіть якби в листі виявилися несподівані політичні чи соціальні заяви, вони навряд чи суттєво змінили б сприйняття постаті Масарика громадськістю або науковцями. Він також наголосив, що документ є лише опосередкованим свідченням, і його варто трактувати з урахуванням того, що на момент диктування президент перебував у тяжкому стані здоров’я.

Директор Національного архіву Мілан Воячек повідомив, що документ буде повернуто до архіву для подальшого аналізу. Експерти планують перевірити справжність листа, провести хімічну експертизу паперу, а також організувати історичний воркшоп із залученням незалежних науковців. Остаточні результати можуть бути оприлюднені протягом місяця.