Політичне становище у Словаччині: коротко за 2 хв

Словаччина – парламентська республіка, де головна влада належить Національній Раді (150 депутатів). Вони обираються на 4 роки і ухвалюють ключові закони країни. Президент Словаччини, хоча й має певні повноваження, виконує переважно церемоніальні функції, представляючи країну на міжнародній арені та підписуючи закони. У цій статті ми розповімо, як влаштована політична система Словаччини, які партії формують її сучасний ландшафт, і що означає поточна політична ситуація для українців. Усе чітко, зрозуміло і без зайвих складнощів!

Основні політичні партії Словаччини

Політична сцена Словаччини різноманітна, з чітким поділом між проросійськими та проєвропейськими силами. Ось основні партії, які формують сучасний політичний ландшафт:

• SMER-SD: Лівоцентристи з проросійською позицією, лідер – Роберт Фіцо.
• HLAS-SD: Соціал-демократи, також із проросійською орієнтацією, лідер – Петер Пеллегріні.
• SNS: Націоналісти, які підтримують тісні зв’язки з Росією, лідер – Андрей Данко.
• PS: Ліберали з проєвропейською та проукраїнською позицією, лідер – Міхал Шімечка.
• SaS: Ліберали, які виступають за ЄС і підтримку України, лідер – Ріхард Сулік.
• KDH: Християнські демократи, орієнтовані на ЄС і підтримку України, лідер – Мілан Майерський.

Ці партії визначають політичний курс країни, і їхня позиція впливає на зовнішню політику, зокрема щодо України.

Актуальна політична ситуація

Після виборів 2023 року коаліцію сформували SMER-SD, HLAS-SD та SNS, отримавши 79 мандатів. Роберт Фіцо обійняв посаду прем’єр-міністра. У грудні 2024 року новим президентом Словаччини став Петер Пеллегріні, замінивши Зузану Чапутову.

Нова коаліція орієнтована на проросійську політику. Уряд Фіцо прагне зменшити підтримку України, виступає проти санкцій ЄС щодо Росії і навіть натякає на можливий вихід Словаччини з ЄС та НАТО. Це викликає занепокоєння серед проєвропейської опозиції – партій PS, SaS і KDH, які підтримують членство в ЄС і НАТО та виступають за тіснішу співпрацю з Україною.

Політична напруга та протести

Політична напруга в Словаччині різко загострилася після раптового візиту Роберта Фіцо до Москви 22 грудня 2024 року, де він провів зустріч тет-а-тет із президентом Росії Володимиром Путіним. Цей візит викликав обурення серед громадян, адже Фіцо став лише третім європейським лідером, який зустрівся з Путіним після початку повномасштабної війни Росії проти України. Протести почалися вже наступного дня, 23 грудня 2024 року, коли тисячі людей зібралися перед будівлею уряду в Братиславі, тримаючи українські прапори та плакати з гаслами “Словаччина – це Європа” і “Фіцо, їдь до Москви, дай Словаччині спокій”.

Важливі рішення влади та їх вплив

Уряд Фіцо припинив військову підтримку України та висловився проти санкцій ЄС щодо Росії, що викликало занепокоєння серед українців, які проживають у Словаччині. Крім того, прем’єр-міністр натякнув на можливість виходу Словаччини з ЄС і НАТО, що спричинило політичну нестабільність та масові протести. 

Нова політика уряду Фіцо викликає занепокоєння серед української громади. Зміни у зовнішній політиці можуть вплинути на:

• Міграційні процеси: можливі ускладнення з отриманням дозволів на проживання чи роботу.
• Громадську підтримку: проросійська риторика може погіршити ставлення до українців у суспільстві.
• Міжнародну співпрацю: зменшення підтримки України на державному рівні може ускладнити гуманітарні та економічні ініціативи.

Політична система Словаччини – це складний баланс між проросійськими та проєвропейськими силами, і сучасна ситуація демонструє цей розкол. Уряд Фіцо та коаліція SMER-SD, HLAS-SD і SNS схиляються до проросійської політики, що викликає протести та занепокоєння серед українців у Словаччині. Водночас опозиція (PS, SaS, KDH) продовжує відстоювати проєвропейський курс і підтримку України. Ситуація залишається напруженою, тож українцям у Словаччині варто уважно стежити за політичними подіями та змінами в законодавстві, щоб бути готовими до можливих змін.